Як обрати консультанта із впровадження ISO — і коли він не потрібен

Як аудитор я бачу результати роботи десятків консультантів — від блискучих до відверто шкідливих. Ця стаття — про те, як відрізнити одних від інших, і про випадки, коли консультант вам узагалі не потрібен.

Коли консультант не потрібен

Якщо у вас є людина з досвідом впровадження, час (4–6 місяців без поспіху) і невелика компанія з простими процесами — можна пройти шлях самостійно за покроковим планом. Ризик — сліпі зони: те, чого ви не знаєте, що не знаєте. Компроміс — разовий гап-аналіз від зовнішнього експерта на старті й передсертифікаційна перевірка наприкінці.

Ознаки хорошого консультанта

Питає про бізнес, а не продає шаблон. Перша зустріч — про ваші процеси, клієнтів, ризики;
адаптує документацію під вашу реальність, а не змушує реальність під шаблон;
передає знання: навчає вашу команду вести систему далі, а не підсаджує на себе;
має практику у вашій галузі й може назвати референси;
чесний щодо строків: «сертифікат за два тижні» — червоний прапорець.

Червоні прапорці

Обіцянка «гарантованого сертифіката» у звʼязці з конкретним органом (натяк на кишеньковий неакредитований орган — перевірте акредитацію); пакет із 60 документів «під усі компанії»; відмова показати приклади роботи; ціна значно нижча за ринок без пояснень.

Важливо розуміти

Консультант і сертифікаційний аудитор — різні ролі, які не можна суміщати: той, хто будував вашу систему, не має права її сертифікувати. Це правило акредитації, і його порушення — ознака недоброчесної схеми.

Читайте також

Автор — Кирило Проскурня (Kyrylo Proskurnya), провідний аудитор ISO та міжнародний експерт із систем менеджменту. Проводжу сертифікаційні та внутрішні аудити ISO 27001, ISO 9001, ISO 27701, ISO 42001 для компаній України, Європи та США. Про мене · Замовити консультацію